Втікай Мишко до Нори Золотої Комори
Гурт стає в коло і вибирає дівчину-Мишку та парубка-Котика.
Між двома хлопцями утворюються ворота для Котика,
а між двома дівчатами для Мишки.
Користуються тільки своїми ворітьми.
Як Котик зловить Мишку, то вибирають нову пару.
При цьому співають пісеньки:
Втікай Мишко до Нори
Золотої Комори
Он Білий Котик Кругленький Ротик
Зловить Тебе Сіренький
За той Хвостик Тоненький
Біда буде-гей біда буде
Або, в іншому варіанті:
Дітлахи беруться за руки й стають у коло ("танок"), а двоє: "кіт" (хлопець) і "миша" (дівчина) - усередині. Коли "танок" піднімає руки вгору, "миша" тікає від "кота". А коли "кіт" намагається проскочити за "мишею" - руки опускають.
А до нори, миша, до нори.
А до золотої комори.
Мишка у нірку,
А котик за ніжку.
- Ходи сюди -
А що ж то за мишка -
Не втече:
А що ж то за котик,
Не дожене.
Мишка у нірку,
А котик за ніжку;
- Ходи сюди, ходи сюди.
Якщо "котові" вдається спіймати "мишку", - міняються ролями.
А є Миші в Стозі
Гравці стають в ряд, один за одним, беруть один одного за пояс і ходять у різному напрямку: і прямо, і колом, і в'ються.
В цей час між одним з гравців, Сірим Котом, який стоїть першим і водить усіх, — і тими, що стоять у ряду за ним і звуться Мишами, відбувається така розмова:
А є Миші в Стозі? — Є!
А не бояться Кота? — Ні!
Ой як Кіт поворушить
То всіх Мишей подушить!
або, що майже те саме:
- А є мишi в копицi?
- Є! - вiдповiдають "мишi".
- А не бояться кота?
- Нi!
- Ой, як кiт хвостом поворушить, то всiх мишей подушить!
З цими словами всі розбігаються, Кіт ловить Мишей: кого зловить, той стає Котом.
Гра починається спочатку.
Народна дитяча гра “в котика й мишки” згадується в українській літературі, зокрема, у "Енеїді" Івана Котляревського.
