Вірші про котика
Іде кіт через лід
Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Коли чує він: зима
Його біла підзива.
— Ти чого йдеш через лід
І лишаєш чорний слід?
— Бо я чорний, — каже кіт, —
Я лишаю чорний слід.
Коли ж біла ти сама,
То білій тут дотемна.
І пішов кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Стала зимонька сумна:
За котом ішла весна!
1969
Мак і Кіт
Та ще змалечку-змалку,
З-за маленьких часів
Біля білого ранку
Мак червоний розцвів.
Чорні вуса котячі
У старого кота.
Чорні вуса ледачі
Кіт наставив і став.
Він дивився і кліпав,
Чорний вус вів отак:
Як це так — серед літа
Червоніє тут мак?
Та ще змалечку-змалку,
З-за маленьких часів
Біля білого ранку
Мак червоний розцвів.
1969
Котик, котик, золотий животик
Котик, котик,
золотий животик,
а хвостик залізний —
не ходи нам пізно!
Не буди ще з ночі
нам медвяні очі,
медом, соне, ти
очі нам масти.
Будемо ми спати,
а мати співати.
І ти, наш коточку,
задрімай в куточку.
1968
Микола Вінграновський
---------------------------------- |
